Проблема забезпечення якості вищої освіти в документах Європейського простору вищої освіти

 

План

1. Болонська декларація від 19 липня 1999 р. Спільна заява європейських міністрів освіти.

2. До Європейського простору вищої освіти. Комюніке зустрічі європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту, м. Прага, 19 травня 2001 р.

3. Створення Європейського простору вищої освіти. Комюніке Конференції Міністрів, відповідальних за вищу освіту, у Берліні 19 вересня 2003 р.

4. Європейський простір вищої освіти – досягнення цілей. Комюніке Конференції Міністрів країн Європи, відповідальних за сферу вищої освіти, м. Берген,19-20 травня 2005 р.

5. Болонський процес 2020 – Європейський простір вищої освіти у новому десятиріччі. Комюніке Конференції європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту, м. Льовен і м. Лувен-ла-Нев, 28-29 квітня 2009 р.

6. Будапештсько-Віденська декларація про Європейський простір вищої освіти, 12 березня 2010 р.

7. Бухарестське комюніке «Використання нашого потенціалу з найбільшою користю: консолідація Європейського простору вищої освіти, Бухарест, 26-27 квітня 2013 р.

 

1. Болонська декларація від 19 липня 1999 р. Спільна заява європейських міністрів освіти (The Bologna Declaration of 19 June 1999. Joint declaration of the European Ministers of Education).

Серед шести основних напрямів формування EHEA і розвитку європейської системи вищої освіти проблема якості посідає п’яту позицію у такому формулюванні: «Сприяння європейському співробітництву в забезпеченні якості освіти».

 

2. До Європейського простору вищої освіти. Комюніке зустрічі європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту, м. Прага, 19 травня 2001 р.

Празьке комюніке зазначену проблему якості деталізує у такий спосіб. Сприяння європейському співробітництву в забезпеченні якості. Ключова роль систем забезпечення якості у гарантуванні високих стандартів і сприянні порівнянності кваліфікацій у Європі. Розбудова необхідного співробітництва між мережами із забезпечення якості та визнання. Необхідність європейського співробітництва та взаємної довіри у сертифікації національних систем забезпечення якості, поширення кращих практик. Розроблення сценаріїв для взаємного визнання механізмів акредитації/сертифікації та оцінювання. Необхідність розроблення структури рекомендацій.

 

3. Створення Європейського простору вищої освіти. Комюніке Конференції Міністрів, відповідальних за вищу освіту, у Берліні 19 вересня 2003 р. (Realising the European Higher Education Area. Communiqué of the Conference of Ministers responsible for Higher Education in Berlin on 19 September 2003).

В основній частині Комюніке визначені пріоритети реалізації Болонського процесу на наступні роки, серед яких на першій позиції – якість вищої освіти:

Якість вищої освіти лежить в основі розвитку EHEA.

Подальший розвиток системи забезпечення якості повинен здійснюватися на рівні ЗВО, на національному і загальноєвропейському рівнях. Необхідним є розроблення спільних критеріїв та методології із забезпечення якості. Відповідно до принципу інституційної автономії основна відповідальність за забезпечення якості лежить на кожному ЗВО. Це є основою для реальної підзвітності академічної системи в рамках національної системи якості.

До 2005 p. національні системи із забезпечення якості повинні включати:

− визначення обов'язків органів і установ, задіяних у процесі;

− оцінювання програм і ЗВО, включаючи внутрішнє оцінювання, зовнішній огляд, участь студентів і публікацію результатів;

− систему акредитації, атестації та сумірних процедур;

− міжнародне партнерство, співробітництво і створення мережі.

На європейському рівні необхідно створити узгоджений набір погоджених стандартів, процедур і керівних принципів для забезпечення якості, розробити шляхи гарантування адекватних експертних оглядів систем забезпечення якості та акредитаційних агентств.

 

4. Європейський простір вищої освіти – досягнення цілей. Комюніке Конференції Міністрів країн Європи, відповідальних за сферу вищої освіти, м. Берген,19-20 травня 2005 р. The European Higher Education Area – Achieving the Goals. Communiqué of the Conference of European Ministers Responsible for Higher Education, Bergen, 19-20 May 2005).

Бергенське комюніке до основних результатів реалізації Болонського процесу на даному етапі відносить після формування системи ступенів і розбудову системи забезпечення якості вищої освіти:

Забезпечення якості. Запровадження системи забезпечення якості, що базується на критеріях, визначених у Берлінському комюніке.

Подальше підвищення якості діяльності ЗВО шляхом системного впровадження внутрішніх механізмів забезпечення якості за прямого взаємозв’язку із зовнішньою системою забезпечення якості. Прийняття Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості (ESG) у EHEA у редакції, запропонованій Європейською мережею забезпечення якості (ENQA).

Зобов’язання запровадити запропоновану модель експертного оцінювання агентств із забезпечення якості на національному рівні на онові прийнятих стандартів і рекомендацій.

Схвалення принципу Європейського реєстру агентств із забезпечення якості (EQAR) на основі аналізу, проведенного національного огляду. Важливість співпраці між визнаними національними агентствами з метою поліпшення взаємного визнання акредитації чи рішень щодо забезпечення якості.

У розділі «ІV. Аналіз здобутків у період до 2007 р.» констатовано, що на наступні два роки очікується прогрес щодо впровадження ESG у EHEA.

Серед стратегічних завдань, визначених у Розділі «V. Підготовка до 2010 р.» на першій позиції визначено проблему якості вищої освіти: «Розбудувати EHEA на основі принципів якості та прозорості».

У напрямі до Європейського простору вищої освіти: відповідаючи на виклики глобалізації. Комюніке Конференції міністрів європейських країн, відповідальних за сферу вищої освіти, м. Лондон, 16-19 травня 2007 р. (London Communiqué «Towards the European Higher Education Area: responding to challenges in a globalised world», 18 May 2007)

В основній частині Комюніке узагальнено інформацію, що засвідчує прогрес у напрямі до EHEA. Серед основних напрямів реалізації Болонського процесу і проблема якості вищої освіти:

Забезпечення якості та EQAR. ESG, затверджені в Бергені, є визначальним чинником змін у забезпеченні якості у EHEA. Прогресивні зрушення щодо взаємного визнання акредитацій і рішень щодо забезпечення якості, активна міжнародна співпраця між агенціями забезпечення якості. Практичні кроки для створення EQAR. Мета Реєстру – надати всім стейкхолдерам та широкій громадськості відкритий доступ до достовірних даних про агентства забезпечення якості, які заслуговують на довіру та працюють відповідно до вимог ESG у EHEA. Це підвищить довіру до вищої освіти в EHEA та поза його межами, а також полегшить процедуру взаємного визнання рішень із забезпечення якості та акредитації. Реєстр буде добровільним, функціонуватиме за рахунок самофінансування, незалежним і прозорим.

Заявки на включення до Реєстру мають оцінюватися на основі повної відповідності ESG у EHEA, що підтверджуються незалежним оглядом, реалізованим національними органами.

 

5. Болонський процес 2020 – Європейський простір вищої освіти у новому десятиріччі. Комюніке Конференції європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту, м. Льовен і м. Лувен-ла-Нев, 28-29 квітня 2009 р. (The Bologna Process 2020 – The European Higher Education Area in the new decade. Communiqué of the Conference of European Ministers Responsible for Higher Education, Leuven and Louvain-la-Neuve, 28-29 April 2009).

Як зазначено у Льовен/Лувенському комюніке, мета документу – підвести підсумки досягнень Болонського процесу і встановити пріоритети для EHEA на наступне десятиріччя. Пріоритети вищої освіти на наступне десятиріччя визначені під гаслом «Навчання для майбутнього», проблема якості вищої освіти є наскрізною та присутньою у кожній позиції:

– Соціальний аспект: справедливий доступ і завершення. Наголос на соціальних характеристиках і забезпечення рівних можливостей для якісної освіти.

– Навчання впродовж життя. Навчання впродовж життя підпорядковується принципу державної відповідальності. Гарантування забезпечення доступності, якості послуг, прозорості та повноти інформації. Здійснення політики в галузі навчання впродовж життя вимагає міцних партнерських відносин між органами державної влади, ЗВО, студентами, роботодавцями і працівниками. Успішна політика включає в себе основні принципи і процедури визнання попереднього навчання на основі результатів навчання. Розроблення національних рамок кваліфікацій (NQF) є важливим кроком у запровадженні навчання впродовж життя. Запровадження та самосертифікація національних рамок відповідно до QA-EHEA повинна бути здійснена до 2012 р.

– Працевлаштування. Ринок праці все більше потребує вищого рівня кваліфікації та трансверсальних (наскрізних) компетентностей. Підвищення початкової кваліфікації. Поліпшити стан, доступність і якість працевлаштування для студентів і випускників. Включення виробничої практики до освітніх програм та навчання на робочому місці.

– Студентоцентроване навчання. Важливість навчальної місії ЗВО і необхідність постійного перегляду освітніх програм у напрямі розроблення результатів навчання. Розширення можливостей для кожного студента, нові підходи до викладання та навчання, ефективне консультування. Поліпшення якості викладання освітніх програм на всіх рівнях.

– Освіта, дослідження та інновації. Вища освіта має базуватися на майстерності у дослідженнях і таким чином сприяти розвитку інновацій та творчості в суспільстві. Кількість дослідників повинна зростати. Докторські програми повинні забезпечити високу якість дисциплінарного наукового дослідження і доповнюватися міждисциплінарними та міжсекторальних програмами. Збільшувати привабливість кар’єрного зростання дослідників-початківців.

– Міжнародна відкритість. Подальша інтернаціоналізація діяльності європейських ВНЗ, участь у глобальному співробітництві з метою забезпечення стійкого розвитку. Посилення привабливості та відкритості європейської вищої освіти.

– Мобільність. Мобільність студентів, дослідників-початківців і персоналу підвищує якість освітніх программ і досконалість досліджень; зміцнює академічну та культурну інтернаціоналізацію європейської вищої освіти. Мобільність важлива для особистого розвитку та працевлаштування, сприяє повазі до різноманіття і взаємодії з іншими культурами. Мобільність повинна бути ключовою ознакою EHEA. Підвищення мобільності до 2020 р. на рівні 20% осіб, які здобувають вищу освіту у EHEA, повинні мати період навчання чи стажування закордоном.

– Збір даних. Підвищення якості та розширення збору даних допоможе моніторити прогрес у досягненні цілей (соціальний вимір, працевлаштування, мобільність), служити основою для інвентаризації та бенчмаркінгу досягнень.

– Багатовимірні інструменти прозорості. Розвиток механізмів для забезпечення більш детальною інформацією проЗВО у EHEA, щоб зробити їх різноманітність більш прозорою. Такі механізми, у тому числі й ті, що допомагають системам вищої освіти та інституціями визначати і порівнювати їх сильні сторони, повинні бути розроблені у тісному консультуванні з ключовими стейкхолдерами. Ці інструменти прозорості необхідно тісно пов’язати з принципами Болонського процесу, зокрема щодо забезпечення якості. Вони повинні базуватися на порівнянних даних і адекватних показниках для опису різних профілів ВНЗ та їх програм.

– Фінансування. ЗВО отримали велику автономію поряд із швидко зростаючими очікуваннями оперативно реагувати на потреби суспільства і бути підзвітними. У межах державної відповідальності державне фінансування залишається основним пріоритетом для забезпечення справедливого доступу та подальшого стійкого розвитку автономних ЗВО. Велика увага повинна бути приділена пошуку нових і диверсифікованих джерел фінансування та відповідних методів.

 

6. Будапештсько-Віденська декларація про Європейський простір вищої освіти, 12 березня 2010 р. (Budapest-Vienna Declaration on the European Higher Education Area, March 12, 2010).

Будапештсько-Віденська декларація1, що ухвалена в кінці першої декади Болонського процесу, офіційно запустила «конкурентоспроможний на міжнародному рівні та привабливий EHEA».

Серед ключових характеристик та орієнтирів подальшого розвитку і питання якості вищої освіти:

− В унікальній співпраці між державними установами, ЗВО, студентами і викладачами, разом із роботодавцями, агентствами забезпечення якості, міжнародними організаціями та європейськими установами, ми залучені до ряду реформ з метою побудови EHEA, який ґрунтується на довірі, співпраці та повазі до розмаїтості культур, мов і систем вищої освіти.

Основними напрямами діяльності EHEA є такі:

─ реформа системи ступенів і освітніх програм, забезпечення якості, визнання кваліфікацій, мобільність і соціальний вимір.

− У тісній співпраці із ЗВО персоналом, студентами та іншими стейкхолдерами докладання зусиль задля реалізації реформ щодо мобільності студентів і персоналу, покращення викладання і навчання у ЗВО, підвищення рівня працевлаштування випускників і забезпечення якісної вищої освіти для всіх.

− Сприяння створенню середовища, що надихає до роботи та навчання, є студенто-центрованим, розширює освітні можливості, забезпечуючи найкраще рішення для стійких і гнучких навчальних траєкторій. Це також потребує співпраці викладачів і дослідників на міжнародному рівні.

− Вища освіта є державною відповідальністю. Зобов’язання держави ─ забезпечувати ЗВО необхідними ресурсами.

Бухарестське комюніке «Використання нашого потенціалу з найбільшою користю: консолідація Європейського простору вищої освіти, Бухарест, 26-27 квітня 2013 р. (Bucharest Communiqué «Making the Most of Our Potential: Consolidating the European Higher Education Area», Bucharest, on 26 and 27 April 2012)

Бухарестське комюніке присвячує проблемі забезпечення якості особливу увагу: «Забезпечення якісної вищої освіти для всіх. Розширення доступу до вищої освіти є передумовою суспільного прогресу та економічного розвитку.

Ми домовляємося вжити заходи на національному рівні із розширення загального доступу до якісної вищої освіти.

Ми будемо працювати в напрямі підвищення відсотку тих, хто успішно завершує освіту, та забезпечення своєчасного просування у вищій освіті в усіх країнах EHEA. Основна частина вступників і випускників вищих навчальних закладів повинна відображати різноманітність населення Європи.

Ми спрямуємо наші зусилля в напрямі груп, що недостатньо представлені, щоб розвинути соціальний вимір вищої освіти, зменшити нерівність і забезпечити адекватні послуги підтримки для студентів, консультування та керування, гнучкі навчальні траєкторії та альтернативні шляхи доступу, в тому числі визнання попереднього навчання.

Ми заохочуємо використання взаємного колегіального навчання в розрізі соціального виміру та прагнемо відслідковувати прогрес в цій галузі.

Ми знову повторюємо наше зобов’язання сприяти студентоцентрованому навчанню у вищій освіті, що характеризується інноваційними методами викладання через залучення студентів як активних учасників процесу свого власного навчання.

Разом з інституціями, студентами та працівниками ми сприятимемо робочому та навчальному середовищу, що підтримує й надихає.

Вища освіта повинна бути відкритим процесом, в якому студенти розвивають інтелектуальну незалежність та упевненість в собі поряд з професійними знаннями та навичками. Займаючись академічним навчанням і дослідженнями, студенти повинні набувати здатність упевнено оцінювати ситуації та обґрунтовувати свої дії на основі критичного мислення.

Забезпечення якості є надзвичайно важливим для побудови довіри та посилення привабливості пропозицій EHEA, у тому числі забезпечення закордонної освіти. Ми зобов’язуємося підтримувати відповідальність держави за забезпечення якості, а також активно залучати широке коло стейкхолдерів до цього процесу. Ми визнаємо звіт ENQA, ESU, EUA та EURASHE (групи E4) із запровадження та застосування «Європейських стандартів та рекомендацій із забезпечення якості» (ESG)1. Ми переглянемо ESG задля удосконалення їх зрозумілості, придатності та корисності, включаючи їх сферу застосування.

Перегляд буде ґрунтуватися на початковій пропозиції, яку має підготувати група E4 разом з Організацією міжнародної освіти (Education International), Конфедерацією Європейського Бізнесу (BUSINESSEUROPE) та Європейськи реєстром забезпечення якості у вищій освіті (European Quality Assurance Register for Higher Education, EQAR), що буде представлена для розгляду Групі супроводу Болонського процесу (Bologna Follow-Up Group).

Ми вітаємо зовнішнє оцінювання EQAR та закликаємо агенції з забезпечення якості звертатися за реєстрацією.

Ми дозволимо агенціям, зареєстрованим EQAR, здійснювати свою діяльність в усьому EHEA, дотримуючись при цьому національних вимог. Зокрема, ми маємо на меті визнавати рішення агенцій, зареєстрованих EQAR, щодо забезпечення якості за програмами спільних (joint degree) і подвійних (double degree) дипломів».

Документ констатував пріоритети розвитку на 2012-2015 рр. (наступна Конференція EHEA на рівні міністрів пройде у Єревані (Вірменія) у травні 2015 р.), серед яких визначено:

На національному рівні:

− Дозволити агенціям із забезпечення якості, зареєстрованим EQAR, здійснювати свою діяльність в усьому EHEA, водночас дотримуючись національних вимог.

На європейському рівні, готуючись до Конференції на рівні міністрів у 2015 р. та разом із відповідними стейкхолдерами:

− Розробити пропозицію щодо оновленої версії ESG для прийняття.

Очевидним є той факт, що Болонський процес є динамічним явищем, перебуває у стані постійного розвитку. На наступній схемі (рисунок 1) на основі здійсненого вище аналізу документів та звіту «EHEA у 2012 році: Звіт про імплементацію Болонського процесу» відображено розвиток напряму «забезпечення якості вищої освіти» Болонського процесу у період 1999-2012 рр. Хоча Болонський процес виходить за межі EU, він тісно пов’язаний із політиками і програмами EU, оскільки є частиною загального руху до «Європи знань». Сьогодні Болонський процес реалізується відповідно до цілей, визначених такими основними документами EU:

− Стратегічна рамка для Європейської співпраці в освіті та навчанні «Освіта та навчання 2020».

− Європа 2020. Стратегія для розумного, стійкого та інклюзивного розвитку.

− Європейська співпраця у професійній освіті та навчанні на період 2011-2020 рр.

− Підтримуючи розвиток і ринок праці – порядок денний для модернізації систем вищої освіти Європи.

Реалізація Стратегії «Європа 2020» розпочалася у березні 2010 р. Зазначений документ розглядається як продовження Лісабонської стратегії та встановлює три пріоритети – розумний, стійкий та інклюзивний розвиток («smart, sustainable and inclusive growth»).

Зміст пріоритетів є таким:

− розумність передбачає розвиток економіки, що базується на знаннях та інноваціях;

− стійкість забезпечується більш ефективним використанням ресурсів;

− інклюзивність спрямована на сприяння високому рівню зайнятості населення, соціальному та територіальному згуртуванню (cohesion).

Документом також визначено стратегічні показники, які мають засвідчити досягнення успіху у розвитку Європи станом на 2020 р. До них, серед інших, віднесено такі:

− 75% населення віком від 20 до 64 років мають бути працевлаштованими (у даний час цей показник складає 69%);

− 3% ВВП EU має бути інвестовано у сферу досліджень і розробок (R&D).

Нова стратегія розвитку також констатувала чіткі орієнтири щодо модернізації європейської вищої освіти, які, у свою чергу, були деталізовані у документі "Підтримуючи розвиток і професійну діяльність – порядок денний для модернізації європейських систем вищої освіти" («Supporting growth and jobs – an agenda for the modernization of Europe’s higher education systems»9), прийнятому EU 26 вересня 2011 р. Відповідно до цього документу до ключових завдань модернізації європейської вищої освіти віднесено:

1. Підвищення рівня освітніх досягнень задля забезпечення потреб Європи у випускниках ЗВО і дослідниках. Визначено чітку цифру – до 2020 року 40% молодих людей повинні мати завершену вищу освіту.

2. Покращення якості та релевантності вищої освіти.

3. Покращення якості за рахунок мобільності та міжнародної співпраці.

4. Актуалізація «трикутника знань» («knowledge triangle»): зв’язок вищої освіти, досліджень і бізнесу (підприємництва) для досягнення досконалості та регіонального розвитку.

5. Покращення врядування та фінансових механізмів.

Реалізація другої цілі – покращення якості та релевантності вищої освіти – вбачається, зокрема, шляхом:

− широкого залучення роботодавців та інституцій ринку праці до розроблення та запровадження освітніх програм;

− урізноманітнення моделей і форм навчання (заочна, дистанційна, змішана, модульна тощо);

− використання потенціалу сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для забезпечення індивідуалізації навчання, удосконалення методів викладання та дослідження;

− безперервного професійного розвитку персоналу інституцій вищої освіти;

− розвитку програм докторського рівня (PhD) відповідно до Принципів інноваційної докторської підготовки (The Principles for Innovative Doctoral Training).

 

1_0001.jpg

 

Рисунок 1. Реалізація напряму «забезпечення якості вищої освіти» в еволюції Болонського процесу

 

Література

  1. Нова динаміка вищої освіти і досліджень для соціальних змін та розвитку // За редакцією І.О. Вакарчука. Упорядники: Фініков Т.В., Болюбаш Я.Я., Бабин І.І., Усатенко Г.О. – К.: Агентство «Україна », 2009. – 64 с. – С. 42-57.
  2. Правові засади реалізації Болонського процесу в Україні: монографія / Колектив авторів: Бугров В., Гожик А., Жданова К., Зарубінська І., Захарченко В., Калашнікова С., Козієвська О., Линьова І., Луговий В., Оржель О., Рашкевич Ю., Таланова Ж., Шитікова С.,; за заг. ред. В. Лугового, С. Калашнікової. – К.: ДП «НВЦ «Пріоритети»», 2014. – 156 с.

Додаткова

  1. Realising the European Higher Education Area. Communiqué of the Conference of Ministers responsible for Higher Education in Berlin on 19 September 2003. – Електронний ресурс. Режим доступу : http://www.ehea.info/Uploads/Declarations/Berlin_Communique1.pdf.
  2. The European Higher Education Area – Achieving the Goals. Communiqué of the Conference of European Ministers Responsible for Higher Education, Bergen, 19-20 May 2005. – Електронний ресурс. Режим доступу : http://www.ehea.info/Uploads/Declarations/ Bergen_Communique1.pdf.
  3. London Communiqué «Towards the European Higher Education Area: responding to challenges in a globalised world», 18 May 2007. – Електронний ресурс. Режим доступу : http://www.ehea.info/Uploads/Declarations/London_Communique18May2007.pdf.
  4. The Bologna Process 2020 – The European Higher Education Area in the new decade. Communiqué of the Conference of European Ministers Responsible for Higher Education, Leuven and Louvainla-Neuve, 28-29 April 2009. – Електронний ресурс. Режим доступу : http://www.ehea.info/Uploads/Declarations/Leuven_Louvain-la-Neuve_Communiqué_April_2009.pdf.
  5. Budapest-Vienna Declaration on the European Higher Education Area, March 12, 2010. – URL: http://www.ehea.info/Uploads/Declarations/Budapest-Vienna_Declaration.pdf.
  6. Будапештсько-Віденська декларація про створення Європейського простору вищої освіти, 12 березня 2010 року, Будапешт (Угорщина) – Відень (Австрія). – Електронний ресурс. Режим доступу : http://www.lnu.edu.ua/Pedagogika/bolon/11.pdf.
  7. Bucharest Communiqué «Making the Most of Our Potential: Consolidating the European Higher Education Area», Bucharest, on 26 and 27 April 2012. – http://www.ehea.info/Uploads/(1)/Bucharest%20Communique%202012(1).pdf.
  8. Бухарестське комюніке «Використання нашого потенціалу з найбільшою користю: консолідація Європейського простору вищої освіти, Бухарест, 26-27 квітня 2013 р. – Електронний ресурс. Режим доступу : http://www.tempus.org.ua/uk/vyshha-osvita-ta-bolonskyj-proces/informacijno-analitychnimaterialy/756-novini-rozvitku-bolonskogo-procesu.html.

 

Перейти до наступної теми

Зміст